Вчитель-логопед

15.Чер.2018

Підготувала учитель-методист,  логопед Грибан Л.М Чем больше уверенности в движении детской  руки, тем ярче речь ребёнка,  чем больше мастерства в детской руке, тем ребёнок умнее. В.А. Сухомлинский. У корекційній роботі особливу роль відіграє формування у дітей кінестетичних відчуттів органів артикуляції, що дозволяють відчути контрастність положення язика, щелеп, губ, спрямованість видиху. Їх чіткість обумовлена дотиковими відчуттями, що … Продовжити читання “Інноваційні методи та прийоми в корекційно-відновлювальній роботі з розвитку мовної моторики у дітей-логопатів.”

Детальніше
15.Чер.2018

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляюфть усі звуки нашої мови, а в … Продовжити читання “Таблиця засвоєння дітьми звуків мови”

Детальніше
15.Чер.2018

Перший рік життя. 1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними … Продовжити читання “Вікові характеристики мовленнєвого розвитку дитини”

Детальніше
15.Чер.2018

Усі прекрасно знають про те, що деякі діти починають ходити і говорити раніше, ніж інші, і звичайно, це нікого не хвилює, а медицина це вважає нормальним явищем. Якщо дитині виповнилося два роки і їй важко розмовляти, або вона не розуміє розмови, ковтає звуки, додає інші – це ознака порушення розвитку , захворювання. У цей момент … Продовжити читання “Коли слід звертатися до логопеда”

Детальніше
15.Чер.2018

Діагностична діяльність(вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення). Складання індивідуальних планів роботи з кожною дитиною. Визначення доцільних форм взаємодії з дитиною, видів корекційно – розвивальної роботи. Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці. 5.Співпраця із практичним психологом, вихователем щодо корегування педагогічного , … Продовжити читання “Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда”

Детальніше